Jean Mitry _The Aesthetics and Psychology of the Cinema_ Translated by Christopher King London: Athlone Press, 1998 ISBN: 0-485-30084-2 403 pp.

The National Medical Commission of India introduced the Competency Based Curriculum in Medical Education for undergraduate medical students in 2019 with a new module named Attitude, Ethics and Communication (AETCOM) across the country. There was a consensus for teaching medical ethics in an integrated way, suggesting dedicated hours in each phase of undergraduate training. The AETCOM module was prepared and circulated as a guide to acquire necessary competency in attitudinal, ethical and communication domains. This study was aimed to explore the (...) perceptions of students and medical teachers and identify the challenges in teaching and learning process of the newly implemented AETCOM module. It was a mixed method designed study with structured questionnaires for students and teachers at various medical schools in India. Based on the quantitative data, in-depth interviews with medical teachers were undertaken. Challenges were perceived by both students and teachers. The students had a mixed perception, facing difficulties in passive learning with scarce resource materials. Challenges identified by teachers were a lack of knowledge and skills required for teaching bioethics, the logistics of managing large numbers of students in the stipulated time frame, interdisciplinary integration—both horizontal and vertical, and assessment program in terms competency-based education. The study draws the attention of all stakeholders for a revision and efforts for further improvement in the teaching and assessment process, and setting a standard model in medical education in India. (shrink)

The article considers one of the most significant concepts in Aristotelian philosophy: the concept of substance and its interpretation in the works of existential Thomists. The emphasis is placed on the fact that the doctrine of substance is first and foremost to be considered in the context of the identification of the subject of scientific knowledge and in the context of the way of knowing this subject. In order to illustrate the epistemological realism, which, according to Thomists, inheres in Aristotle’s (...) philosophy the article analyzes the previous philosophers’ views on the true subject of scientific knowledge. This subject is individual being, which forms the basis of philosophical understanding of things, as a subject of scientific knowledge. It should be noted that the method of constructing of Aristotle’s science general theory is finding reasons why something is just what it is from the viewpoint of necessity. Krąpiec believes that the way Aristotle comes to the formation of the four causes is related to the specificity of the question διὰ τί. This analysis through causes allows us to understand that each single entity has a composite structure. Furthermore, Aristotle considers substance as a logical and grammatical category and as a main category in the ontological sense, as the mode of the initial being of things. Therefore, categories reflect the actual structure of things, namely the way of its existence on the essential and accidental levels. The very substance itself is recognizable only through the accidents associated with it and represents itself through them. However, the substance precedes its accidents in three meanings: ontological, definitive, and epistemological. (shrink)

The article focuses on the socially transforming aspect of American pragmatism. In particular, the article highlights the relevance and significance of Ralph Emerson’s transcendentalism and self-reliance for the information society. The key problem of the information society is defined as the general distrust about the truth. The culture of criticism displaces trust in others as seekers of the truth and, ultimately, eliminates self-trust.Based on Ralph Emerson’s essays and William James’ “Pragmatism”, the article distinguishes between two conceptions of truth: optimistic and (...) pessimistic. The first one is grounded on the pragmatist understanding of truth as the “theory that works”. The truth in the pragmatist understanding is not an ultimate and finished truth but the truth in making. Therefore, the truth is subject to amendments. However, this does not mean that uncompleted truth is not true, since it can already work and help us with our self-understanding and orientation in the world. Contrary to this, informational society is the society of spectatorship and criticism, left without the power of individuals to distinguish personally between true and false and take responsibility for such decisions. Informational society, in general, perceives truth as something absolute, unreachable and at the same time impossible to exist.The article considers Emerson’s idea of Man Thinking and the concept of Oversoul, addressing the problem of an autonomous individual in its relation to society and truth. Personality, being central for Emerson, cannot be understood separately at the same time, since an individual is a part of Nature and Society. In addition, in Emerson’s transcendental terminology, personality is the embodiment of the Oversoul of humanity while Oversoul in the world can act only through the actions of persons. Therefore, true self-reliance cannot be separated from the aspirations of an individual to reach Man Thinking through truth, and personally implement it in life. In such a way, self-reliance is also the basis for inter-subjective trust.Manuscript received 25.04.2020. (shrink)

ArgumentThis study contributes to the discussion on the development of eugenics in Central-Eastern Europe by tracing the way that eugenic ideas entered into medical decision-making in Hungary. Through a case study that reviews the professional argumentation of the gynecological management of tuberculosis pregnancies, this paper shows that the subordination of individual reproductive rights to state interests was influenced by the ideas of eugenics, which had begun to enter into the professional public health discourse. A eugenically informed morality was envisioned, to (...) guide decision-making in the interest of the Hungarian “race.” This biopolitically important morality can be viewed as an early influence on the formulation of biological citizenship. Leading figures were divided on how to ensure such morality: some scholars argued that education is the key, others thought that the state, and state actors, should act radically in the interest of the population and decide on behalf of the individual. Radical methods, such as the termination of pregnancies and sterilization of women, were among the practices of gynecologists. Although abortion and sterilization were not widespread and never became official therapeutic solutions for tuberculosis pregnancies, they were nonetheless part of a discourse that preceded the eugenic institutions of the interwar years. (shrink)

The essence of Nietzscheanism as a philosophical doctrine has never been characterized by a definite consistency or certainty. Instead "indirect followers" and interpreters of Friedrich Nietzsche's philosophy (since this thinker did not have direct followers or a particular school) resorted to a variety of interpretations of his concepts. Considering that, the hermeneutic aspect of the study not only of Nietzsche's texts, but also of his interpreters allows us to look at the hidden potential of the concepts of the German philosopher (...) from a new point of view. In this research, we seek to focus on looking for Nietzschean roots in Ernst Jünger's creative legacy, tracing the transformation of his ideas along the author's intellectual path and showing how those ideas correlate with those of Friedrich Nietzsche himself and how they differ. As a reference point for any study of interpretations of Nietzsche's philosophy, the author singles out many German philosopher concepts at the edge of various interpretations. Such central concepts in the article include the idea of "Apollonian" and "Dionysian" principles (the first), the anthropological idea of " Overhuman" and the interrelated metaphysical triad of "will to power," "reevaluation of all values," and "eternal return." In addition, one of the leading motives of the 20th century, which can be traced to an attempt to read Nietzschean ideas, postulates their location at the junction of philosophical and political-ideological concepts. Analyzing the peculiar hermeneutic conflict of Nietzschean philosophy based on this phenomenon, the author turns to early attempts to understand and implement the ideas of the German thinker, which were carried out directly in Germany. This context is connected in the article with the formation of the foundations of the conservative revolution and the figure of Ernst Jünger since the interpretation of this thinker, to some extent, can be considered one of the first and, undoubtedly, the most resonant. In the course of the research, the author turns to Nietzsche's original texts, forming a kind of hermeneutic circle of the author and interpreters, interpreters and the interpreted, ultimately obtaining in this system the opportunity for a thorough and as independent as possible analysis of the original ideas, counting on the probability of reducing the error of one's interpretation due to paying attention to the entire interpretive field texts The considered ideas of Ernst Jünger demonstrate this thesis, expanding the contextual field of the Nietzschean Overman and the metaphysics of the Will to Power and giving these concepts in an interpreted form a particular social dimension along with the philosophical one, which provides a new context for the interpretation of the ideas of Friedrich Nietzsche. (shrink)

In this paper, we investigate some implications of recent results about salience on loan decisions. Using the framework of focus-weighted utility we show that consumers might take out loans even when that yield them negative utility due to the focusing bias. We suggest, however, that this can be counterbalanced and consumers might be more prudent in their decisions and less likely to take out such loans when the usual fixed-installments plan is coupled with an equivalent decreasing-installments option. Moreover, we show (...) that this is true even for loans with prepayment options or when borrowers take default into consideration. We argue that harmful loan consumption could be decreased if a policy would prescribe presentation of loan repayment schedules in a way that employs this effect. (shrink)

У статті аналізуються основні риси соціального вчення Вселенського патріархату щодо проблеми бідності. Застосовано герменевтичний (аналіз окремих документів соціальної доктрини Константинопольського патріархату) і компаративний методи з метою вивчення різних інтерпретацій сучасного соціального вчення християнських церков щодо ставлення до проблеми бідності та шляхів її подолання. Досліджується соціальне вчення Вселенського патріархату про подолання бідності, яке залежить від уявлень сучасної теології про необхідність радикальної етичної солідарності з маргінальними й експлуатованими верствами населення. З’ясовано, що соціальне вчення Вселенського патріархату пропонує національним державам здійснювати політику соціального захисту, (...) виходячи з визнання абсолютної гідності кожної особистості та спираючись на досвід практики соціальної дияконії і критичну аналітику сучасного глобалізованого капіталізму. Доведено, що соціальне вчення Вселенського патріархату є аналогічним до ідей соціальної доктрини папи Франциска, але при цьому залишається більш реалістичним та не ставить під сумнів сучасний капіталізм у цілому, а пропонує його реформування в напрямі розвитку культури спільнотності на основі застосування християнського морально-правового розуміння прав особистості. У соціальному вченні Вселенського патріархату значна увага приділяється моральним обов’язкам особистостей та спільнот щодо солідарності з бідними, мігрантами, постраждалими від соціальних викликів сьогодення. Капіталістичний етос пропонується гуманізувати через прийняття моральної регуляції з боку вищих етичних цінностей християнських спільнот, а не замінювати на посткапіталістичний етос християнського соціалізму. Таким чином, соціальна доктрина Вселенського патріархату стає виявом солідаризму, більш консервативного і прокапіталістичного, ніж соціальне вчення папи Франциска та політична теологія Джона Мілбанка. (shrink)

У статті здійснено аналіз досвіду античної Греції у напрацюваннях Платона та Арістотеля щодо державної, а спочатку громадянської, цензури щодо виробів мистецтва, а також роль чуттєвого сприйняття, образу, суспільного ідеалу, цілісності оформлення свідомості людини на спосіб її існування у суспільстві. У статті показані дві основні тенденції щодо первинності чи вторинності мистецького виховання в державі. Розглянуто теоретичне осмислення ролі образної чуттєвості в побудові свідомості народу, яке було зроблено Г. Лессінгом в аналізі меж між мистецтвом скульптури та поезії. Як висновок, ми маємо узагальнення (...) у вигляді чуттєвості, образу, мислення відносно індивіда, а також досвіду, мистецтва, науки відносно становлення культури взагалі як суспільних форм діяльності індивідів. У зв’язку з нерівномірністю складу самого суспільства, поглибленням розподілу праці у ньому, ми маємо і розчленованість, різноманітність чуттєвості, образності мислення в різних прошарках суспільства, що і призводить до появи інституцій цензури як зовнішнього закону стосовно громадян. Ця проблематика дає нам змогу виявити суспільну сутність чуттєвості індивіда, а цензуру – як спробу зовнішнього утримання цілісності світобачення індивіда всередині держави. (shrink)

Ausgehend von den zwei polnischen programmatischen Aufsätzen über die Wissenschaftswissenschaft und der durch sie hervorgerufenen Bewegung des "wissenschaftswissenschaftlichen Kreises" werden die Hauptvertreter und Institutionen, Konferenzen und Symposien, Veröffentlichungen und Bibliotheken nach dem zweiten Weltkrieg genannt. Abschließend kennzeichnet der Autor Schulung und Fortbildung sowie die gegenwärtigen organisatorischen Tendenzen.

With the example of treatment of menopause-related vegetative and emotional disturbances, the author verifies the effectiveness of the use of Ignatia amara containing complex homeopathic remedies (IACCHR) as an alternative to placebo. Substantial improvement in psychological and psychosomatic symptoms was observed. Climacteric complaints diminished or disappeared completely in the majority of women (95.7% by patient evaluation and 96.2% by physician evaluation). Compared to standard pharmaceuticals, IACCHR treatment was tolerated better and lower risk of side effects was observed. The results obtained (...) in this work indicate the significant therapeutic potential of this group of treatments, which is in line with the therapeutic effect of the placebo. Nevertheless, the showing of specific effects in pharmacological tests disqualifies the investigated treatments from use in a clinical trial in place of a placebo. (shrink)

La Meditación de la técnica contiene las reflexiones de José Ortega y Gasset sobre un fenómeno de invasora presencia en el mundo contemporáneo. Trata, en suma, de inscribir el hecho de la técnica en el marco de una antropología filosófica, fundada en el sistema orteguiano, para así contribuir a la comprensión del momento histórico contemporáneo. El volumen incluye, además del curso ¿Qué es la técnica?, desarrollado en 1933 en la Universidad de Santander, otros textos afines: la conferencia El mito del (...) hombre allende a la técnica pronuncida en Darmstadt y varios ensayos sobre el conocimiento científico, que prueban la permanente atención que Ortega prestó a las novedades de la ciencia contemporánea. En esta nueva edición el texto se ha revisado y corregido conforme a los manuscritos originales o las primeras ediciones. La principal novedad es una Introducción al curso ¿Qué es la técnica?, sólo editada póstumamente. (shrink)

У статті доводиться, що тотальна еклектика постмодерну, моністична еклектика протомодерну є в принципі тотожними. Такими є й монізм тотального плюралізму, і монізм орнаментального дифузного дискретного колажу. Маємо зрозуміти, що еклектика середини ХІХ століття, еклектика як завершення постмодерного праксису – це є один і той самий тип, який визначається в культурі як маньєризм. Він може мати різні ознаки, різні феноменологічні конфігурації, але його сутність полягає в тому, що це симбіоз, це еклектика, це надсистема, це трансформація попередніх систем, коли не одна, а (...) кілька систем стають елемантами в загальному поєднанні композиційної єдності і коли виникає саме те, що ми називаємо симбіозом. (shrink)

Communication presumes trust, but trust presumes risk. The main characteristic of trust is that it offers social stability, gives strength for mutual expectations and makes possible the construction of a common world. These traits make possible to present the temporal, spatial and identical aspects of trust. The confrontation of ‘traditional’ and online trust shows that there is not an essential difference between them but a relational one, the essence of trust appears on his relational mode. The relational approach makes evident (...) that only the risky choice gives content for trust, in the sense that it is capable to open new, creative possibilities for communication. (shrink)